Книга Alexander Chekmenev. Passport. Олександр Чекменьов - Паспорт

Книга - фотоальбом «Passport» Олександр Чекменьов

Книга підписана автором!

Після розпаду Радянського Союзу в новоствореній незалежній Україні виникла необхідність замінити старі радянські паспорти на нові українські. Це завдання потрібно було вирішити в найкоротші терміни. Всі громадяни України повинні були отримати новий паспорт протягом року. У 1994 році соціальні служби Луганська, міста на південному сході України, почали пропонувати фотографам роботу - знімати фотографії на паспорт вдома у літніх і хворих людей, які не могли дозволити собі оплатити послуги фотографа. Я був одним з фотографів, яких найняли соціальні служби для обходу квартир в рамках цієї національної кампанії з паспортизації.

Так я опинився в будинках цих людей разом із соціальними працівниками, завдання яких полягало в тому, щоб безкоштовно надавати ліки та продукти. Коли я побачив, в яких умовах люди доживають останні роки свого життя, це справило на мене дуже сильне враження.

Пам'ятаю одну сліпу жінку. Я не знав, що вона сліпа, і попросив її подивитися в камеру, але вона сказала, що нічого не бачить. Я подумав — навіщо сліпій людині паспорт? Адже їй і жити-то залишилося недовго.

Одного разу я сфотографував майже 60 осіб за день, в основному літніх. Наступного дня, коли я роздавав готові фотографії, мені сказали, що один із цих старих уже помер.

Мене особливо вразив один будинок. Там жила літня жінка, яка заздалегідь приготувала для себе труну. Вона жила в одній кімнаті, а труна стояла в іншій. По суті, вона була готова в будь-який момент відправитися в інший світ.

Я також почув історію про 92-річного чоловіка. Він теж все підготував — купив собі труну і чекав своєї смерті. Він поставив труну в сарай, і кожен раз, коли допивав пляшку горілки, він клав її в труну. Коли труна виявилася заповненою порожніми пляшками, він віддав її іншій людині, сказавши, що його година ще не пробила. Коли ми прийшли фотографувати його, йому було за дев'яносто. Він сидів за столом з племінником, а перед ними стояла пляшка горілки і два наповнені чарками келихи.

Я також робив фотографії людей з психічними розладами. Вони не розуміли, що відбувається, чому їх саджають і навіщо я їх фотографую. Одна людина була прикута до ліжка, і її довелося підіймати з ліжка. Двоє соціальних працівників тримали її вертикально, а ще двоє — тримали фон. Очевидно, їй теж був потрібен новий паспорт.

У будь-якому випадку, я знімав те, що бачив, і зафіксував той особливий час. Не знаю, чи хтось із цих людей ще живий. Я сподіваюся, що хтось живий, але сумніваюся. Було дуже важко робити ці фотографії, тому що деякі люди буквально ламалися і благали нас залишити їх у спокої. Вони запитували, навіщо ми змушуємо їх страждати, говорили, що їм залишилося жити зовсім недовго і скоро вони помруть.

Інформація про книгу

ISBN 9781911306061

Обкладинка: тверда

Розмір: 23,37 x 2,29 x 30,99 см

Кількість сторінок: 156

Мови: англійська

Вага: 735 г.

Видавництво: Dewi Lewis Publishing